Краще від праці вмерти, як без праці жити (Дії Ап. 20:24; Фил. 1:21-24)
Розповідають про одного священика, що мусив перенести тяжку операцію: йому вирізали велику частину шлунка. Лікарі сказали хворому, що він більше не повинен служити й проповідувати.
- Чому це я не можу проповідувати? - запитав священик.
- Тому, що ваше здоров'я цього не дозволяє, - відповів хірург. - Якщо не будете проповідувати, то можете ще досить довго прожити, а в противному разі можете померти дуже скоро!
- У такому випадку я волію проповідувати й померти, ніж мовчати й довго жити, - вирішив пацієнт.
І справді, той священик скоро помер, але перед тим він привів ще багато душ до спасіння. Так, краще хай буде моє життя коротким, але плідним, ніж довгим і безкорисним. Краще від праці померти, ніж без праці жити.
Про обдарованість (Рим. 12:4-6)
Одного разу в Берліні був улаштований особливий конкурс. Різні визначні хори мали заспівати пісню без розучування. Кожен хорист отримував ноти своєї партії, ноти цілком незнайомої пісні, диригент задавав тон і хор починав співати.
Назагал конкурс вийшов дуже добре. Усі хори справилися з завданням чудово.
Але ось хтось уніс пропозицію, щоб ще одну пісню заспівали самі диригенти хорів. І що ж? Керівники хорових капел заспівали набагато гірше, аніж їхні хори. Чому? Та тому, що вони були добрими диригентами, але не найкращими співаками. Бо до співу треба мати не тільки знання теорії співу, але й також добрий голос, а не всі диригенти його мають.
Отже, одна людина не може вміщувати в собі усі дари. Один має щось одне, а інший - інше. І кожен нехай діє згідно зі своїм даром.
Пояс правди (Еф. 6:14)
Колись у польському війську як заарештовували вояка, то з нього першим чином знімали пояса. Коли вояк ішов вулицею без пояса, то за ним обов'язково мав іти другий вояк із рушницею, а це означало, що той, що розперезаний - арештант.
Вояк не мав права стати без пояса перед начальником ані з докладом, ані з проханням, ані зі скаргою. Не міг він без пояса навіть вийти на вулицю. Пояс - це ознака вояцької повноправності.
Християнин, як вояк Христа, має бути оперезаним поясом правди. Без нього не має права він стати перед своїм Начальником-Христом ні з докладом, ні з проханням, ані зі скаргою. Якщо християнин позбавлений пояса правди, то він не є вояком Христа, а духовним арештантом.
Наші пріоритети (Мат. 10:37)
Пріоритети християнина, людини, котра любить свій народ і свою землю:
1. Бог;
2. Сім'я;
3. Суспільство.
- Буде добробут у нас, якщо будуть міцні сім'ї і родини.
- Сім'ї й родини будуть міцними, якщо вони будуватимуть життя у Бозі.
- Бог - понад усе. Він усе створив.
Про спасаючу благодать (Луки, 9:51-56)
Офіцер із денщиком, проїжджаючи по полю бою, побачили пораненого вояка з ворожої армії, що лежав у тяжких стражданнях. Офіцер сказав денщикові:
- Дай йому води.
Денщик під'їхав до пораненого й хотів його напоїти, але, на своє здивування, побачив, що той підносить револьвера з наміром стріляти.
- Що мені робити з ним, - скрикнув деншик, - він хоче вбити мене!
- Все одно, дай йому води! - спокійно сказав офіцер.
Скільки треба було мати благодаті, співчуття й розуміння щодо ворога, котрий готовий був стріляти в тих, що хотіли йому допомогти! Хоч той поранений міг не розуміти, що ті чужі вояки хочуть. Він міг подумати, що його хочуть забрати до неволі.
Але наскільки більше мусить мати милості та благодаті Господь наш Ісус Христос до таких людей, котрі хоч і знають, що Бог зла не робить, а все одно відкидають Його воду життя, зневажають Його, противляться Йому й готові знову розп'ясти Його. А Господь і далі пропонує тим Своїм ворогам Свою милість і мир. І навіть коли вони поранені та близькі до смерті, то Господь іще хоче їм допомогти та підкріпити їх водою життя.