Вода життя (Ів. 4:10; Об. 22:17)
У місті Чикаго в Америці свого часу почала поширюватись якась хвороба й лікарі не могли знайти її причини. Нарешті додумалися, що може це з під міських каналів. Зробили досліди й переконалися, що дійсно канали жахливо занечищені й сморід з них затруював повітря.
Тоді пустили через них потік чистої води, добре їх очистили, промили й хвороба зникла.
Так і наш світ отруєний смородом гріха, що походить із людських сердець. Це викликає духовну хворобу й щирих душ. І люди дивуються й не знають, де причина. А причиною є нечисть каналів серця. Треба пустити в них потік живої чистої води, Слова Божого, й очистити серця, і духовна хвороба промине. Треба більше Біблії для людства, більше проповіді Євангелії, бо гибель народові без Слова Божого.
Спробуй, а потім суди (Еф. 5:10; І Сол. 5:21)
До огородника зайшов книгоноша і запропонував йому Новий Заповіт. Але той подивився та й сказав:
- То ви запевняєте, що ваша книжка є Словом Божим і що вона дуже добра для духовного життя. А чи могли б ви мені це довести?
- Попробую, - сказав книгоноша, - але ось я дивлюсь на ваші грушки. Вони дуже гарні, але шкода, що несмачні.
- Як це несмачні? - обурився огородник. - А зрештою, ви ж їх не пробували, а хто їх не пробував, той не може знати їхнього смаку. Ось візьміть, скуштуйте, а тоді судіть!
Книгоноша вкусив грушку й вигукнув:
- Дійсно, це щось надзвичайне! Бачите, як то можна помилитися! А тепер, пане, зробіть те саме з моєю книжкою, як я зробив з вашою грушкою. Ви її скушуйте, сприйміть її зміст серцем, зробіть так, як вона радить, тоді без доказів переконаєтесь, яка вона добра для душі. А тоді вже зможете судити.
Огородник визнав рацію книгоноші й купив Новий Заповіт.
І це є абсолютна правда, що ніхто й ні про що не може правильно судити, не спробувавши того сам. Теорія ще не дає повного знання, його дає теорія і досвід.
Про "помилки" у Біблії (Екл. 5:5)
"Біблія повна помилок", - сказав один лікар у салоні корабля, що плив по Середземному морю, де якось зав'язалася розмова про Біблію. На щастя, там був чоловік, який мав Біблію. Він подав її докторові й попросив показати хоч одну помилку. Але лікар цього вчинити не міг. Він збентежено дивився на Біблію й розгублено
повторював: "Так, вона повна помилок", але розкрити її не відважився .
Зо всього було видно, що доктор не тільки ніколи не зустрів жодної помилки в Біблії, а взагалі тримав цю книгу в руках, здається, перший раз.
Так він із соромом повернув Біблію власникові, не показавши ні одної помилки.
Таке трапляється тому, що ті люди, котрі беруться критикувати Біблію, ніколи її й не читали. Це велике й нечесне нахабство критикувати те, чого не знаєш.
Біблія світить і гріє (Пс. 118:130; Єр. 23:29; Мих. 2:7)
В Італії одна продавчиня фруктів купила собі Біблію й через читання її навернулася до Бога. Вона так полюбила Боже Слово, що, стоячи за своїм прилавком, увесь вільний час присвячувала для читання.
Одного разу якийсь пан запитав її: "Що це ви, пані, читаєте?"
- Боже Слово, - відповіла продавчиня.
- А хто вам сказав, що то Боже Слово? - знову запитав пан.
Продавщиця не розгубилася, вона піднявши очі догори, своєю чергою запитала чоловіка:
- Чи могли б ви мені, пане, довести, що оте світило там вгорі є справді сонце?
- Навіщо це доводити? - перепитав чоловік. - Найліпший доказ є в тому, що воно гріє мене й я бачу його світло.
- Оце ж то! - вигукнула жінка, - найкращим доказом того, що ця книга є Божим Словом, є те, що вона огріває та освітлює мою душу!
Ніяка книга на світі не приносить людині так багато внутрішньої радості, як Біблія; як дитина чує голос свого батька, так віруючий чує в ній звук вічності і голос Бога.
Слово Боже очищає (Ів. 15:3)
Один юнак прийшов до побожного старця поскаржитися на себе, що хоч він і любить Боже Слово й охоче його слухає, але скоро все забуває.
Старець подивився на нього та сказав: "Сину, візьми-но ось того кошика й принеси мені води".
Юнак послухався, бо подумав, що старий хоче якусь притчу показати. Отож, пішов до криниці, але скільки він не старався наповнити кошика водою, то нічого з того не виходило. Вода відразу витекла.
Нарешті юнак прийшов до старця й сказав: "Надаремна моя праця, бо кошиком воду не носять!"
Але старець, оглянувши кошика, сказав: "НІ, ти працював не даремно. Вода дійсно з кошика витекла, а все ж багато крапель залишилось у ньому, а головне - вода вимила кошика".
Те саме буває з тим, хто пильно читає та слухає Боже Слово. Нехай та духовна вода й витече, то краплі благословень залишаться, а головне - серце його стане чистішим і для неба більше придатним. Тому, читайте й слухайте Слово Боже без огляду на те, скільки ви запам'ятаєте.